Пошуковий запит: (<.>A=Татомир І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Татомир І. Л. Вплив футурологічних та сучасних підходів на формування мотиваційної системи нового типу [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Вісник Одеського національного університету. Економіка. - 2013. - Т. 18, Вип. 2(1). - С. 167-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2013_18_2(1)__39
|
2. |
Татомир І. Л. Крос-культурні засади дослідження обґрунтування основних передумов побудови інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир, Н. А. Гук // Економіка промисловості. - 2011. - № 4. - С. 278-287. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2011_4_43
|
3. |
Татомир І. Л. "Ворота глобалізації" як загроза "відпливу інтелекту" та зникнення національних освітніх і наукових шкіл [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.1. - С. 383-389. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24
|
4. |
Татомир І. Л. Популяризація процесів інтернаціоналізації як виклик системі вищої освіти держави [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2014. - Вип. 1. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2014_1_15
|
5. |
Татомир І. Л. Еволюція наукових поглядів на проблеми мотивації праці в теоріях представників різних економічних шкіл і течій [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Економіка. - 2010. - Вип. 8. - С. 244-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_ekon_2010_8_30
|
6. |
Татомир І. Л. Розвиток форм і методів стимулювання в системі мотивації праці [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2008. - № 4. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2008_4_22
|
7. |
Татомир І. Л. Франчайзинг - ефективний інструмент реалізації освітніх продуктів та послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.8. - С. 272-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24
|
8. |
Татомир І. Л. Вплив дестабілізуючих чинників на збереження і розвиток наукової еліти у сфері вищої освіти [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Менеджер. - 2014. - № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzhm_2014_1_10
|
9. |
Татомир І.Л. Поняття "електронний фріланс" у предметному полі онлайн освіти [Електронний ресурс] / І.Л. Татомир // Науковий вісник НЛТУ України. - 2015. - Вип. 25.4. - С. 407-411. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25
|
10. |
Осецький В. Л. Особливості використання ендавменту та фандрейзингу в освітній практиці [Електронний ресурс] / В. Л. Осецький, І. Л. Татомир // Фінанси України. - 2016. - № 3. - С. 86-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2016_3_7
|
11. |
Осецький В. Л. Організаційні форми міжуніверситетської співпраці у структурі вищої освіти [Електронний ресурс] / В. Л. Осецький, І. Л. Татомир // Інтелект XXI. - 2016. - № 3. - С. 91-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2016_3_11
|
12. |
Татомир І. Л. Вплив демотиваційних факторів на формування поведінки працівника в умовах інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Економіка та держава. - 2008. - № 11. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2008_11_12
|
13. |
Осецький В. Механізм впливу державних інституцій на регулювання трудових процесів у мотиваційній системі [Електронний ресурс] / В. Осецький, І. Татомир // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2010. - Вип. 117. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2010_117_5
|
14. |
Татомир І. Л. Проблеми конвертованості національної системи освіти в економічний та соціальний капітал [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. - 2014. - Т. 19, Вип. 1(1). - С. 127-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2014_19_1(1)__35
|
15. |
Татомир І. Л. Легалізація досягнень неформальної онлайн-освіти: досвід розвинутих держав у розробленні єдиного інноваційного паспорта навчання [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2017. - Вип. 2(1). - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evzdia_2017_2(1)__7
|
16. |
Татомир І. Л. Перспективні напрями венчурного інвестування освітніх стартапів [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Фінанси України. - 2017. - № 7. - С. 43-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2017_7_5
|
17. |
Осецький В. Л. Роль масових відкритих онлайн-курсів у сучасному "освітньому ландшафті" [Електронний ресурс] / В. Л. Осецький, І. Л. Татомир // Економіка України. - 2017. - № 12. - С. 86-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2017_12_7 Показано, яку роль відіграють масові відкриті онлайн-курси в організації системи дистанційного навчання. Дано оцінку топовим світовим ресурсам у сфері онлайн-освіти за такими критеріями, як кількість зареєстрованих слухачів, кількість курсів, розмір інвестицій, провідні інвестори та партнери. Наведено аргументи, чому лідером у ніші постачальників масових відкритих онлайн-курсів є освітня платформа "Coursera", яка налічує декілька десятків глобальних навчальних центрів у різних країнах світу. Встановлено, що найкращі альтернативні рішення в підготовці школярів і студентів пропонує некомерційний освітній ресурс - "Академія Салмана Хана". Обгрунтовано індикатори оцінки якості та ефективності масових відкритих онлайн-курсів. Перший з них стосується завершеності курсу, другий - категорії, осіб, які відвідують онлайн-платформи. Встановлено: незважаючи на мету впливу на малоосвічені верстви населення, слухачами онлайн-курсів в основному є особи з базовою вищою освітою та відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, які у фінансовому відношенні істотно виділяються. Ще одним індикатором якості запропоновано вважати рівень відкритості та доступності курсу. На відміну від оффлайну його може переглянути і прокоментувати незлічена кількість викладачів, студентів, експертів у різних галузях знань з різних куточків світу і дати свою суб'єктивну оцінку. Визначено шляхи фінансового утримання більшості впливових освітніх платформ, які передбачають розвиток корпоративної філантропії та монетизацію пропонованих освітніх продуктів і послуг, завдяки отриманню коштів за надані сертифікати, плати підприємців за проведення власних курсів-тренінгів, отримання коштів за індивідуальне репетиторство та консультування, дохід від ліцензування навчальної платформи чи її продажу роботодавцям або іншим освітнім установам та ін. Визначено перспективні стратегії включення МВОК у глобальну освітню систему.
|
18. |
Татомир І. Л. Вплив академічного капіталізму на спін-офф-активність дочірніх компаній [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Фінанси України. - 2018. - № 2. - С. 93-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2018_2_8
|
19. |
Татомир І. Л. Формування та розвиток системи акредитаційних вимог до якості онлайн-навчання [Електронний ресурс] / І. Л. Татомир // Економіка розвитку. - 2018. - № 1. - С. 30-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecro_2018_1_6
|
20. |
Осецький В. Л. Бізнес-моделі монетизації провайдерів масових відкритих онлайн-курсів [Електронний ресурс] / В. Л. Осецький, І. Л. Татомир // Економічна теорія. - 2018. - № 2. - С. 59-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2018_2_6 Розглянуто закордонний досвід провайдерів масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) щодо розробки і впровадження різноманітних монетизаційних моделей, які є основним джерелом їхнього фінансового утримання. Систематизовано та проведено порівняльний аналіз традиційних й гібридних бізнес-моделей найбільших освітніх онлайн-провайдерів Coursera, Edx та Udaсity. Визначено, що для всіх онлайн-провайдерів характерним є стягування плати за підписку на курси чи їх окремі спеціалізації. Встановлено, що до переліку поширених традиційних способів отримання провайдерами доходу належать: можливість отримати кошти від реалізації та збільшення кількості проектів спеціалізованих програм, застосування різноманітних моделей "freemium" та синдикації, надання сертифікатів, співпраці з роботодавцями, які готові платити кошти за доступ до інформації про успішність студентів. Показано, що найбільших успіхів у цьому фінансовому сегменті досягли Coursera та Udacity, щорічний попит на студентів яких сягає позначки 1000 студентів. З метою сприяння працевлаштуванню випускників, які успішно склали іспити, керівництво платформи Udacity запустило програму Job Placement Program, яка зробила профілі кращих студентів доступними для зацікавлених роботодавців, серед яких Bank of America, Facebook, Google, Twitter, TrialPay, Bu.mp и Greylock Venture Partners. Доведено, що найбільш прибутковими вважаються заходи, пов'язані з розробкою курсів для корпоративного сектора та продажем сертифікованих магістерських програм. Визначено, що додатковим джерелом доходу виступають кошти від рекламної діяльності, співпраці з Amazon та створення власних онлайн-магазинів, як це є у Coursera. Окрему увагу звернуто на гібридні моделі монетизації, які покликані вирішувати бізнес-завдання й приносити виграш на ринку для провайдерів масових відкритих онлайн-курсів і їх університетських партнерів. Обгрунтовано, що найбільш імениті провайдери з метою заохочення більшої кількості студентів вдаються до надання фінансових знижок за дострокове проходження курсу та студентів із малозабезпечених сімей. Обгрунтовано, що монетизувати власний досвід мають змогу й окремі фізичні особи, які виступають у ролі викладачів, заробляючи на цьому десятки тисяч доларів.
|
| |